З головним інженером Бродівського лісгоспу Миколою Серватовичем прошкуємо до нижнього складу. Він ще звіддаля угледів трьох заклопотаних чоловіків коло нього.
– Це стропальники, – пояснив. – Одні з кращих, – і без вагань назвав поіменно Артура Невпораного, Богдана Яремчука та Юрія Околіту.
У лісгоспі, який налічує 470 працівників, погодьтеся, не так легко запам’ятати всіх за іменами, прізвищами…
– Всіх і справді в голові не втримаєш, – зауважує Микола Володимирович, – особливо новоприбулих, чи з невеликим стажем, але досвідчених людей з «лазерним» поглядом на характер деревини, який так необхідний на складі, треба знати.
Деревину, загалом, сортують у лісі, – за довжиною, товщиною, якістю, але нижній склад – це своєрідний додатковий фільтр, контроль, аби тут усе мало своє зручне місце. І ділова деревина. І низькосортна. І звичайні дрова. На все є своя клієнтура, покупці. Від порядку на складі, правильного сортування, якості штабелів певною мірою теж залежать фінансові показники всього лісгоспу.
Добра половина лісоматеріалу з нижнього складу йде на подальшу переробку на місцевий лісозавод. Із 86 тисяч кубів, заготовлених за 10 місяців цього року, на лісозаводі переробили 43,6 тисячі. На шпали, заготовки для європіддонів, пиломатеріали різних модифікацій з хвойних порід… Щоденно одна за одною з цехів на склад курсують автокари з продукцією, якої тут є з запасом на кілька днів. Тобто, в разі непередбачених, форс-мажорних обставин реалізація не постраждає…
Треба сказати, що далеко не кожний лісгосп на Львівщині може похвалитися своїм лісозаводом. Бродівський – один з перших в Україні. Тут трудиться 182 працівники. Чим вигідний завод? Тим що подвоює ціну на продукцію. Якщо в лісі куб заготовленої деревини в середньому «тягне» на 900 гривень, то після переробки на заводі вона зростає до 1800! Зі 130 мільйонів гривень, які отримав лісгосп від реалізації лісоматеріалів в нинішньому році, шістдесят два відсотки – продукція заводу!
А клієнти заводу – не лише в Україні. Їде його товар також в країни Європи, деякі азійські. Колись на експорт йшло більше лісу – до 70 відсотків. Та відколи почала діяти заборона на вивезення ділової деревини (круглий ліс), картина помінялася майже діаметрально. Сорок-п’ятдесят відсотків продукції складає експорт, а 60-70 – йде на внутрішній ринок.
На перших порах цього, так би мовити, не ринкового, «заборонного» рішення були побоювання, звісно, небезпідставні, що лісівники терпітимуть збитки. Фахівцями вони оцінювалися конкретними цифрами – 30 відсотками і, звісно, викликали невдоволення.
Та крізь лісові хащі до Бродівського лісгоспу ця проблема не пробилася. Падіння реалізації тут не відбулося. В порівнянні з минулим роком вона зросла на 30 мільйонів. Тобто, при правильному менеджменті і свого сталого купця не втратиш, і нового здобудеш.
Але при цьому багато важить і якість продукції, і сервіс має бути на високому рівні. Щоб покупець мав бажання завжди приїжджати лише сюди.
Звісно, треба тримати марку високо. Оновлювати обладнання. На заводі стару італійську раму, яка двигтіла у три зміни, замінили двома новими – американською «Вуд-майзер»
та словацькою «Мебор».
– На такому обладнанні працюється залюбки, досягаємо високих результатів, – наголошують оператори рам Ігор Фігун та Андрій Височанський. В цехи поставили ще кілька верстатів і нині у дві зміни переробляють ті самі обсяги, що колись у три.
– Третя зміна, – зауважує начальник деревообробного цеху Юрій Гуляйгроцький, – мала свої ризики. – Там і продуктивність нижча, і небезпек вона у собі таїть більше, бо вночі й пильність, хоч не хоч, притуплена…
Одне слово, проблему розв’язали.
Ефективно вирішили в лісгоспі й проблему опалювання цехів на лісозаводі. Придбали новітній котел «Крігер» і він успішно працює на тирсі, якої тут вдосталь. Автоматика справляється відмінно. Оператору котельні Олегу Слонецькому лише приходиться слідкувати за автоматичною подачею тирси, температурними режимами.
Інші підприємства не знають, куди ці відходи від переробки подіти, а тут вона дає в холодну пору таке необхідне тепло. І не треба газу. Від нього відмовились в принципі.
Цього року придбали у лісгоспі третій форвардер – «Амкодор»-2662-01 й значно вивільнили в лісі ручну працю. Раніше технологія яка була? П’ять чоловік – звалювальник, його помічник, тракторист і два чокерувальники валили деревину, трелювали її трактором, обрізали і далі – відвантажували. А тепер – звалили, обрізали гілки, розкряжували і все. Решту – вантажно-розвантажувальні роботи, операції сортування і складування деревини – робить уже згадуваний форвардер.
Марку в лісгоспі треба тримати, звісно, перед покупцем. Але не тільки. В умовах нинішньої масової міграції робочої сили за кордон, потрібно підвищену увагу приділяти й власним робітникам. Очевидно, що нині жоден лісгосп, Бродівський у тому числі, не може зрівнятися із західними аналогічними підприємствами за рівнем зарплатні. Але тут вона на рівні 14 тисяч гривень. Теж немало і кадрового голоду лісгосп не відчуває. Секрет – один. За рахунок дбайливого ставлення до людей, грамотної кадрової політики, яку забезпечує директор Орест Ониськів, активної роботи місцевої профспілки, різного роду стимулів – моральних і матеріальних.
…До нижнього складу під’їхав черговий КрАЗ з кругляком. Для стропальників – свіжа робота. Сортименти треба сортувати, складувати у штабелі…
Ігор Табінський.
Фото автора.
|
