Президент ветував закон про мораторій на експорт необробленої сировини. Яка його мотивація?
Президент і адміністрація президента пояснили свої дії чітко і конкретно. Наскільки я зрозумів з публікації, президент виступає за посилення боротьби з контрабандою, в тому числі і лісу, але в закон були внесенні між першим і другим читанням різні поправки, які порушують міжнародні зобов’язання України. І з точки зору президента, ця річ має бути виправлена. Від себе можу додати, що ми досить довго працювали над цим законом разом із розробниками. І наші аргументи були наступні. По-перше, треба врахувати, яка сировина не переробляється в Україні. Вона сьогодні не переробляється в Україні, вона не буде перероблятися і завтра. А тому треба розуміти часові рамки, які треба дати нашим підприємствам для того, щоб вирішити питання цієї сировини. Інакше вона просто буде нагромаджуватися на складах і в певний час підприємства лісогосподарські припинять свою роботу.
Питання друге, яке пройшло зараз в законі. Це питання не тільки власне дров, але й похідної продукції. Ми говоримо про щепу, ми говоримо про пілети, ми говоримо про дрова колоті, це продукти переробки, в тому числі і дрова колоті, тому що вони проходять через відповідні дровоколи, це обладнання дороговартістне, яке було завезено в Україну. І якщо брати Закарпатську область зокрема, то наскільки мені зрозуміло, більше 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані, як діловий ліс. Тому мені здається, ці речі треба поправити в законі, виправити і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці.
Як ви оцінюйте розслідування англійської організації щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу?
Для того, щоб робити системно якесь обвинувачення, чи аналіз того чи іншого явища, потрібно мати для того підстави. Ми з’ясували інформацію, яку оприлюднила ця організація, на підставі яких документів вона оприлюднила це дослідження і проаналізували наслідки. Організація знаходиться в Великобританії, зареєстрована в 2015 році і складається з однієї людини. Одна людина – це директор. Цей директор не є фахівцем, не має лісової освіти в цій галузі. Самі ці факти говорять про те, що це дослідження можна брати до уваги лише частково. Якщо брати подальше бачення і долю цієї організації, то ми зіштовхнулися з наступними фактами. Цей директор організації чи його представники неоголошені зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, громадськими активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але сказати, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту ми сьогодні не можемо. Вони не користувалися державними офіційними даними. Все побудовано на припущеннях, на здогадках, на висловленнях неофіційних осіб, які ніяких доказів не дають. Будувати серйозну політику, або відношення до держави на таких фактах та аргументах, мені здається неправильно. Мало того, почали виступати українські громадські активісти, які говорять, що дані, які в них взяли, вони перекручені, вони не відповідають дійсності, вони сфальсифіковані.
Якщо стільки скандалів стосовно цієї організації, стільки неточностей, стільки проблем, то мені здається, що ця ситуація була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що наші лісогосподарські господарства можуть довести свою невинуватість. Наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України.
Кому вигідна ця кампанія з дискредитації галузі?
Це не лише дискредитація лісової галузі, але й держави Україна. Чому? Ми говоримо не тільки про лісоматеріали в круглому вигляді. Якщо ви уважно читали статтю, то там писалося про пиломатеріали невідомого походження. Тобто контекст статті йде про те, що в Україні проводяться суцільні незаконні рубки, а отже ліс заготовлений за стандартами, які не відповідають вимогам європейських структур. А отже з нього виготовляти щось є неправильно відповідно до європейських норм і правил. Тобто всю лісову галузь України, я ще раз хочу підкреслити, не тільки і не стільки круглий ліс, але й продукцію виробництва круглого лісу, починаючи з виробництва пиломатеріалів, і закінчуючи готовою продукцією, треба заборонити до реалізації на європейському ринку. Тобто український ліс вибуває з європейського ринку. Це досить проблемна позиція і вона б завдала великої шкоди Україні. Такі гіганти, як «ІKEA» оголосили про вхід на український ринок. Всі ми знаємо, що ця компанія не працює по контрабандних і незаконних схемах. І вони вирішили зайти саме в цей час, вивчивши український ринок, а вони дуже довго його вивчали, на відміну від фахівців громадських, вони робили це достатньо системно і професійно. І коли вони б почали заходити на український ринок, вони б когось потіснили. Це був би серйозний перерозподіл ринку всередині України. Особливо це не сподобалось конкурентам на нашому напрямку. Безперечно цей фактор, як і інші фактори, були в основі написання цього матеріалу, я в цьому переконаний.
Тобто, в дискредитації галузі є певні зацікавлені сторони?
Давайте перерахуємо фактори, які передували цій статті. Вперше лісова галузь повністю позбавляється фінансування. Такого ніколи не було. Три роки поспіль лісова галузь не фінансується. Це означає, що східні та південні підприємства змушені припиняти фактично своє існування, тому що, вони не можуть виплачувати заробітну плату, це не ресурсні області, вони не можуть посадити новий ліс, вони не можуть реагувати на виклики, такі як пожежі... Ресурсні підприємства так само просідають, тому що на їхніх плечах виносяться підприємства Півдня та Сходу. Галузь не може впроваджувати нові технології, галузь не може адекватно відповідати на виклики.
Далі приймається рішення щодо передачі в концесію лісів. Проти цього виступала більшість голів обласних та районних адміністрацій, народних депутатів місцевих рад і галузь просто вийшла і сказала, що не дозволить зробити приватизацію. Це не просто було чиєсь рішення, це було стратегічне урядове рішення, яке сьогодні призупинено.
Які факти на сьогодні є, що доводять такі речі? Фактів на сьогодні не має. Це перший раз, коли звинувачують не конкретні підприємства, не окремих експортерів, а цілу галузь.
Щодо кримінальних справ, то ніхто не стверджував, що в лісовій галузі немає проблем, вони є однозначно, однак вони не характеризують галузь загалом. Є окремі справи, які тривають в суді, тривають судові процедури, така річ є в кожній галузі. Мені не зрозуміло, чого йде таке інформаційне навантаження на суспільство? Кажуть, що ситуація катастрофічна, вирубуються ліси, мовляв, вивозиться діловий ліс, ну не вивозиться діловий ліс.
Справа в тому, що ми маємо тільки два факти. Факт замитенння в Україні по одному коду класифікації і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейського Союзу.
Європа має 4 класи якості деревини. А ми маємо 3. І під клас «Д» не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Я можу сказати точно, що ніхто ділового лісу, системно маю на увазі, під кодом відповідної класифікації не вивозить, це нонсенс. У таких великих об’ємах це неможливо. Це не голка, щоб її вивезти в один момент. Якщо є співпадіння з кодами класифікації, то це питання можна вирішити, але це не діловий ліс, не фанерна сировина, не високоякісні сортименти. Це визнається низькоякісним сортиментом, який в Україні не переробляється. Тому вони підходять в нас під класифікацію дров паливних. Таке визначення радянського ГОСТу, за яким до сьогоднішнього часу ми живемо, нажаль, але це правда. Якщо воно визначається цим ГОСТом, то скажіть будь-ласка, дрова паливні в Україні, які йдуть на щепу на внутрішньому виробництві це нормально, а ті ж самі дрова паливні, які йдуть на виробництво щепи на експорт (при тому, що сюди заходить валюта, при тому що підприємство офіційно експортує), то це викликає сумнів і таку реакцію, що вивозиться ліс на експорт. Підприємства лісової галузі системно діловий ліс не вивозили і не експортували, навіть економічних умов до цього немає. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини, і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств. І це нормально в кожній країні, якщо це не порушує законодавство. Наскільки мені відомо, це законодавство не порушує.
Була така інформація, що 90% експортерів паливних дров – це державні лісогосподарські підприємства…
Мені складно сказати, скільки хто вивозить сировини. Наші підприємства це робили, але робили це згідно з чинним законодавством, і проблем в цьому я не бачу. Навіть експортуючи цю сировину, код митної класифікації встановлює тільки митник, ніхто інший. В законі так і написано. Що роз’яснення чи пояснення інших сторін, окрім митниці, носить виключно рекомендаційний характер.
Встановлення коду – це прерогатива виключно митних органів України. Якщо йшло на експорт – то це питання до митників, чому вони під цим кодом випускали більшу частину продукції. Але я хочу сказати, що такої системи, очевидно, не було, яка б зв’язувала митника з лісівниками. Йшов процес дозволеного державою експорту.
Що би ви сказали простим лісівникам, керівникам лісгоспів, яких залякують цією інформаційною кампанією?
На лісову галузь йде системна і серйозна атака. І перевірки в лісовій галузі не припинялися. Щодо нас постійно проводять перевірки. Всі документи прозорі, рубки відбуваються відповідно до законодавства і чітких правил, які сформовані в державі, експорт відбувається за чіткими правилами і законами, які є в Україні. Якщо є потреба перевірити підприємство, значить, є така потреба, галузь на неї відреагує спокійно.
Я хочу дати посил і звернутися до всіх лісівників. Сьогодні тільки від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні, чи вона буде знищена.
І тільки тоді, коли галузь змобілізувалася і тільки тоді, коли вона чітко сформувала свою позицію і виступила єдиним фронтом, цей наступ вдалося відбити. Це не перший наступ на лісову галузь. Він відбувається поетапно. Тому що досить великі фінанси задіяні в тому, аби вийти з приватизацією лісів, або вийти з концесією, а потім користуючись не зовсім високою культурою деяких українців, знищити галузь. Більшість країн відмовилась від концесії. Тільки в Росії та Канаді – величезних країнах з величезними лісовими масивами – є своя концесія. В інших державах вона показала себе досить негативно.
Цікаво, що там, де з’являється ця англійська організація, що проводила так зване розслідування, там обов’язково йде питання про концесію. Вони є передвісником або супроводжуючим фактором для того, щоб не дати лісовій галузі відбутися, а потім політична еліта приймає рішення про приватизацію лісів. Я вважаю, що це рішення буде самим згубним для українського лісу. Ми не можемо йти на це рішення, бо в українським умовах це призведе лише до того, що лісова галузь перестане існувати.
